Слово Великого Майстра
Вітаю братів вільних мулярів і тих, хто цікавиться масонством. Я – Великий Майстер Великої Ложі. Не так важливо, як мене звати – важливо, що така посада є. Вона означає якісний прорив у становленні українського масонства, у визнанні України рівноправним членом світового масонського співтовариства.
У світі масонів – мільйони, але нас цікавить українська специфіка. Як і в інші пост-радянські країни, сюди масонство прийшло з Заходу – інакше й бути не могло, бо вільне мулярство – не секта, ніхто сам себе не може проголосити братом, якщо не пройшов “канонічного” ритуалу, а такий ритуал можуть здійснити лише “канонічно” втаємничені брати у “канонічно” створеній ложі.
На початку 90-х років уже минулого століття на Україну звернули свої погляди різні масонські організації, у т.ч. такі, які себе навзаєм не визнають. Скажімо, Великий Схід Франції та Велика Французька Національна Ложа. А ще прийшли дуже енергійний де Бернардо з Італії та дуже педатничні люди з Австрії. Це ті, про кого точно відомо, а існують ще чи то окремі ложі, чи поодинокі люди, які належать до інших масоньких формацій. І точної цифри назвати не може ніхто.
У системних речах (а вільномулярство дуже системна справа) випадковості – виняток. Отож, закономірно, що найбільш масонські міста в Україні – Київ, Харкiв, Одеса та Львів: саме там живе і працює переважна більшість братів усіх юрисдикцій. Причини лежать у традиціях духовної та інтелектуальної культури цих величавих міст – тому вони і зараз виявились найбільш відкритими для нас. Але справа поширюється і на інші центри.
Масонами стають люди-шукачі, які вже перебувають на певному рівні самовдосконалення. Ті, хто усвідомив, що самотужки не обтесати камінь свого духу до ідеальних форм. Це вимагає вільного вибору. Адже заважає щоденна біганина, багато часу йде на сім’ю та заробляння грошей. В якийсь момент серед ночі чи досвіта тебе відвідує думка: ”Ще так п’ять років, ще десять, а що потім? Навіщо живу?”. З цієї думки починається дорога до дверей нашого храму. Є серед шукачів апріорі вільні й невгомонні натури – митці, є і ті, кого в світському житті називають впливовими людьми. Але хто такі – впливові люди? Особи енергійні, спрямовані на досягнення мети, діяльні, які самі шукають засобів осягнення цілі. Вони багато працюють, багато досягають, але й багато разів розчаровуються. Поступово приходить розуміння недосконалості світу, точніше – себе в ньому, стосунків поміж людьми.
Вони шукають відповіді вічні запитання в філософії, релігії, науці. А деякі приходять до нас.